Рукокрилі – ссавці, перший місяць життя матері годують їх молоком. Дитинчата кажанів не здатні одразу літати (перші кілька днів матері носять їх на собі, а потім залишають у сховищі на період полювання за комахами). Іноді дитинчата випадають зі сховища (або падають з мами) і ховаються недалеко від нього. Якщо знайдений вами кажан без травм та не виснажений і ви можете дістатися до сховища (горище будинку, дупло дерева), з якого він випав, найкращим рішенням буде повернути його на місце – й невдовзі мама його забере.
Якщо ви знайшли дитинча кажана, то необхідно:
1. Уважно оглянути тварину, чи немає травм (набряків, гематом, переломів тощо). Якщо в кажана є переломи або травми, знадобиться допомога ветеринара.
2. Визначити вік. Від віку дитинчати буде залежати його раціон і умови утримання.
3. Напувати водою, адже часто тварин знаходять зневоднених і перше, що їм потрібно – це чиста кип’ячена вода.
У Центр реабілітації рукокрилих зазвичай потрапляють дитинчата двох типів: дитинчата-сироти та дитинчата, народжені в неволі від самиць, які потрапили в центр раніше. У першому випадку потрібна штучне вигодовування молочною сумішшю, а в другому самиця самостійно годує своє маля.
Народження дитинчат у рукокрилих у наших широтах відбувається раз на рік у червні.
Нижче наведені фото дитинчат кажанів різних видів і різного віку. Вони допоможуть Вам визначити вік кажана, а також слугуватимуть орієнтиром у його подальшому розвитку. Цих дитинчат спочатку вигодовували матері, тому на штучному вигодовуванні терміни розвитку тварини можуть дещо відрізнятися
Автор фото: Наталя Жилкіна
Таблиця 3. Етапи росту та ознаки дитинчати лилика двоколірного
| 1 день | – абсолютно «лисий» – очі заплющені – зубів немає – зверніть увагу на боки животика: такий вигляд має сите дитинча кажана | |
| 4 дні | – очі заплющені – починає пробиватися хутро на холці | |
| 9 днів | – розплющуються очі – загривок, частина спини та живіт вкриті коротким хутром | |
| 11 днів | – очі розплющені – усе тіло вкрите коротким хутром – помітні крихітні зубки | |
| 14 днів | – хутро стає довшим – тримаючись за паличку, дитинча махає крилами, але не зістрибує, тому що літати ще не вміє | |
| 20 днів | – хутро доволі довге. Добре видно темні основи хутра і світлі, немов срібні кінчики. Забарвлення сіріше, ніж у дорослих особин – зуби майже сформувалися, але вони менші, ніж у дорослих | |
| молодий кажан віком понад 30 днів | – довге хутро – усі зуби сформовані |
Загальні правила утримання дитинчат-сиріт
Дитинча кажана зручно утримувати у фаунаріумі, переносці для дрібних тварин, полотняному мішечку або косметичці, яка тримає форму, з доступом повітря та природного освітлення (але не прямих сонячних променів). Звичайні клітки для тварин не підходять, адже кажан може пролізти між прутиками. У сховище треба покласти й повісити на стіну клаптики тканини, щоб дитинча могло ховатися в них. Кажан повинен бути в зоні недосяжності для домашніх тварин та дітей!
У кажанів-сиріт часто бувають ектопаразити: кліщі, блохи та ін. Для людини та домашніх тварин вони безпечні. Якщо тварина слабшає, самостійно не вмивається або сильно заражена, необхідно їй допомогти позбутися їх. Паразитів можна зняти пінцетом або вологою ватною паличкою. Якщо ви бачите необхідність в обробці спеціальними засобами, дивіться Розділ 5.
Дитинчата віком до 20 днів
Температура. Таку тварину необхідно зігрівати. Підтримувати постійну температуру приблизно 37 градусів. Для цього згодиться термокилимок для тварин або просто стійка пляшка з теплою водою, обгорнена рушником (або шкарпеткою). Однак не варто й перегрівати!
Годування. Зовсім маленьких кажанів годують козячим молоком або спеціальною молочною сумішшю для цуценят або кошенят (наприклад, Royal Сanin), яку готують за рецептом, вказаним на упаковці. Коров’яче молоко недостатньо поживне для дитинчат кажанів, на ньому вони не зможуть повноцінно розвиватися. Те саме стосується й молочних сумішей для дитячого харчування – тварина відставатиме в розвитку.
Дуже важливо, щоб молоко було свіже, кип’ячене, а суміш приготована безпосередньо перед годуванням. Не залишайте готову суміш до наступного годування. Не додавайте в молоко або суміш яйця та інші інгредієнти – це істотно збільшує ризик кишкової інфекції та летального результату. Також небажана зміна одного молока на інше. Перехід потрібно проводити поступово з одного молока на інше. Інвентар для годування необхідно добре мити, стерилізувати або кип’ятити після використання.
Дуже часто кажанам необхідні вітамінно-мінеральні добавки, особливо під час годування молоком, а не спеціальною сумішшю. Підійдуть такі вітамінно-мінеральні комплекси для птахів: «Бефар» («Вінка»), «Версель Лага» («ОмніВіт»), «Аміновітол». Від обраного вітаміну буде залежати дозування препарату.
Режим годування. Малюків годують кожні 2-3 години вдень, вночі можна зробити проміжки 4-5 годин. Підрослих – кожні 3-4 години. Якщо кажан не встиг переварити попередню порцію, а це помітно по збільшеному животику і наявності в ньому молока, збільшуйте інтервал між годуваннями.
При годуванні тримайте тварину так, щоб голова була трохи нижче від тіла. Тоді пролите молоко не буде бруднити тільце. Годувати кажана потрібно без зайвого поспіху. З віком інтервал між годуваннями збільшується. Після годування рештки молока можна витерти ватним диском, змоченим теплою водою.
Кількість їжі. Дитинчата різних видів і навіть різного віку можуть помітно відрізнятися за вагою, тому й кількість їжі їм потрібна різна. Якщо ви знаєте вагу дитинчати, можна скористатися формулою для розрахунку орієнтовної порції їжі: вага кажана в грамах * 0,05 мл. Так, на порцію для 10-грамової тварини потрібно 10 грамів * 0,05 мл = 0,5 мл молока або суміші. Це приблизна порція, все індивідуально. Якщо кажан їсть з апетитом, а потім починає відвертатися, значить він наївся.
Порцію з’їденої їжі зручно відстежувати за шкалою на шприці. Дуже важливо не перегодовувати. З великими обсягами їжі малюки часто не справляються, починається здуття живота, яке часто закінчується летально. Тому годуйте кажана невеликими порціями, але часто. За 1-2 дні спостережень ви підберете відповідні для нього порції та режим годування. Зростаючи, кажан з’їдає більшу кількість їжі, а інтервали між годуваннями збільшуються.
Інвентар. Найчастіше пластиковий носик шприца або піпетка занадто великі для цієї мети. Непогано підходить шприц (без голки) з одягненою на носик силіконовою трубкою (її можна купити в деяких зоомагазинах). Іноді підходить метод вигодовування за допомогою ватної палички, замоченої в молоці. Кажан просто її смокче. При такому годуванні важливо стежити, щоб малюк не ковтав повітря.
Догляд. У такому віці часто трапляються проблеми саме з кишківником. Причинами може бути несвіжа їжа або занадто велика порція. Такі проблеми дуже серйозні й потребують особливої уваги. Оглядайте живіт кажана до їжі: чи встигає перетравитися попередня порція, чи немає здуття тощо. Якщо є здуття, то можна дати краплю «Еспумізану» і стежити, чи воно зменшується.
Щоразу після їжі легенько масажуйте анус кажана вологою теплою ватною паличкою. Це буде стимулювати дитинча до випорожнення. Ця процедура обов’язкова до двотижневого віку.
Важливо стежити за регулярністю і характером випорожнень маленьких кажанів: колір, консистенція. У нормі кал при годуванні молоком жовтий, желеподібний. Буває чорний, це нормально. А ось зелений свідчить про проблеми.
Інше. Якщо знайдений кажан був вкритий хутром, але за якийсь час почав лисіти, значить у раціоні не вистачає вітамінів і мінералів. Найчастіше перші залисини з’являються на підборідді, животі, спині. Також загалом не повинно бути викривлень передпліччя або кісток пальців. Тому періодично оглядайте тварину. Кажанам підходять вітамінно-мінеральні комплекси для птахів (див. Розділ 5).
За динамікою зростання дитинчати зручно стежити, відстежуючи його вагу та вимірюючи довжину передпліччя. Робіть такі записи кожні 2-3 дні, тому що рукокрилі дуже швидко ростуть. Вони дають вам змогу зрозуміти, наскільки вдало підібраний раціон і вчасно його скорегувати, якщо тварина не росте.
Дитинчата кажанів у ранньому віці найчастіше сидять у сховищі, сплять, їдять, вмиваються. Із 7-10 днів вони починають вивчати сховище і навколишній світ за його межами. Літати вони ще не здатні, можуть тільки бігати по горизонтальних поверхнях або лазити по вертикальних.
Дитинчата віком старше від 20 днів
При нормальному харчуванні в цьому віці дитинча вже покрите хутром, у нього виростають зуби. Вони поки менші, ніж у дорослих кажанів, але їх достатньо для того, щоб пережовувати тверду їжу, а саме – комах.
Температура. Цілодобова грілка не потрібна. Зігрівання необхідне тільки після годування. Дитинча вчиться регулювати температуру свого тіла: охолоджується, коли спить, і зігрівається, прокидаючись. Перед годуванням потрібно дати кажану час, щоб він зігрівся. Кажан, зігріваючись, «тремтітиме» всім тілом.
Годування. Якщо зуби кажана вже достатньо великі, щоб пережовувати тверду їжу, саме час починати прикорм комахами. Найкраще для цього підходять личинки борошняного хрущака (якщо немає, то інших комах). У раціон кажана прикорм вводиться поступово. Тобто основне живлення – це, як і раніше, молоко або суміш.
Під час першого прикорму (бажано ввечері) дайте спробувати вичавки (нутрощі) борошняного хрущака чи половинку комахи. Найімовірніше, кажан не одразу збагне, що ви пропонуєте йому їжу, позаяк раніше не їв комах. Доведеться відірвати комасі голову і покласти в рот кажана трохи нутрощів. Коли він їх злиже, підсуньте йому ще трохи вичавок. Відтак дайте трохи звичної для нього їжі – молока або суміші. Не залишайте кажана без нагляду, тому що борошняні хрущаки – нова їжа для кишківника, кажан тільки вчиться її перетравлювати, тож є ризик, що виникнуть проблеми з травленням. Стежте за випорожненнями та за поведінкою тварини. Решту дня годування – молочні, як зазвичай.
Наступного вечора запропонуйте дитинчаті трохи більшу порцію нутрощів борошняного хрущака. І так упродовж декількох днів збільшуйте порцію вичавок. Коли кажан почне їсти їх охоче і перетравлювати без проблем, дозвольте йому погризти борошняного хрущака. Знову таки, жувати він ще не вміє, тож не дивуйтеся, що він робитиме це незграбно. Догодуйте нутрощами або молоком, а після знову спостерігайте, як кишківник відреагує на нову, твердішу їжу.
Надалі дозволяйте кажану з’їдати все більші шматочки борошняного хрущака. Таким чином ви поступово привчите дитинча кажана їсти та перетравлювати комах. Коли він успішно з’їдає борошняного хрущака і перетравлює його, можна поступово збільшувати кількість борошняних хрущаків у раціоні, водночас зменшуючи кількість молока або суміші. Найчастіше це вечірні та нічні годування комахами, а ранкові та денні годування молоком або сумішшю.
Кажану, що зростає, вітамінно-мінеральні комплекси необхідні кожні 2-3 дні. Дозування індивідуальне і залежить від самого комплексу та ваги кажана.
Якщо ви підібрали кажана у тритижневому віці й він має хороші зуби, але ще не літає, то 1-2 дні годуєте його молоком або сумішшю, як описано для кажанів у віці від 0 до 20 днів. Тільки коли тварина буде нормально перетравлювати молочну їжу, починайте підгодовувати комахами, як описано в цьому підрозділі.
Режим годування. Тварину, що підросла, необхідно годувати 5-6 разів упродовж доби. Коли кажан буде здатен харчуватися комахами, поступово приберіть денні годування. Перетравивши ранкову порцію їжі, він повинен охолонути й спати до вечора. Увечері, в сутінках, кажан прокинеться сам, зігріється й буде готовий розім’ятися та поїсти.
У віці близько 4 тижнів кажан уже починає активно розправляти крила, таким чином тренуючи їх. Із цього часу можна поступово тренувати польоти і тримати його в просторішій клітці, де він зможе розправляти крила. Дозвольте йому злітати з руки на м’яку поверхню – поступово він робитиме це краще і впевненіше. Тренувати кажана потрібно щодня ввечері. Коли кажан уже впевнено літатиме по приміщенню, можна буде випускати його на волю там, де є колонія кажанів або принаймні ви бачите багато кажанів, що літають у повітрі.
Дитинчата, народжені в неволі
Такі дитинчата зазвичай їдять молоко матері, тримаючись міцно за сосок. Перші кілька днів малюк висить на матері невідривно. Матір з малюком варто відсадити від решти кажанів в окремий фаунаріум. Декілька самиць з малятами можна тримати разом. За 3-5 днів уже можна починати стежити за ростом дитинчати: чи набирає воно вагу, чи обростає хутром. Для цього потрібно відстежити, коли дитинча сповзе з мами, та обережно взяти його чистими руками і швидкого оглянути. Коли малюк досягне віку 3 тижнів, то варто перевести його на годування комахами (докладніше описано вище). Для цих цілей краще використовувати личинок борошняного хрущака або цвіркунів, поступово переходячи на зофобаса (жирніший корм).
Вітамінні комплекси та кальцій для самиць, що годують дитинчат у неволі, мають критичне значення. Без кальцію та мультивітамінних комплексів, що містять вітамін Д, у самиць часто починаються судоми, втрата апетиту, дискоординація. Це симптоми післяпологової гіпокальціємії. Причина в тому, що самиця втратила чимало кальцію під час вагітності (на етапі формування скелета плода) та під час годування. Недостатній рівень кальцію в молоці та в кістках у дитинчат своєю чергою спричиняє порушення обміну речовин, викривлення кісток, зниження імунітету, нездатність літати.
Вагітним та лактаційним самицям необхідні високі дози вітамінів та кальцію, тому в цьому випадку необхідно вводити препарат ін’єкційно. Гарні результати були отримані при одночасному застосуванні «Елеовіту»(в дозі 1 ОД на 3 грами живої ваги один раз на 10 днів) та кальцію глюконату 10% (у дозі 1 ОД на 3 грами живої ваги один раз на день). Препарати застосовують підшкірно. Курс має тривати від 30 днів (до закінчення годування). За таких умов у жодної самиці не спостерігалося судом під час періоду вигодовування, а дитинчата нормально розвивалися, зберігши здатність до польоту.
Текст підготований А.Прилуцькою та Н. Жилкіною та опублікований в “Посібник з реабілітації кажанів”, глава 6, 2021.