Моніторинг рукокрилих у печерах, штольнях, підземеллях

На території Харківської області практично відсутні природні печери. Втім широко відомо, що улюбленим місцем зимівлі кажанів є саме печери. У західних регіонах України (Карпати, Поділля) та в Криму рукокрилі мешкають у печерах влітку й там-таки народжують дитинчат. На широті Харкова та північніше кажани використовують печери лише для зимівлі. Зимовий період кажани переживають по-різному: деякі види відлітають на південь, на зразок перелітних птахів, інші ж лишаються зимувати недалеко від літніх оселищ (у межах кількасот кілометрів).

Взимку немає комах, тому кажани переживають її у стані заціпеніння, так званої гібернації. У такому стані температура тіла тварин опускається до рівня температури довкілля, уповільнюється серцебиття й дихання, а жирові запаси витрачаються вкрай ощадливо. Аби пережити зиму в такому стані, необхідно відшукати придатний сховок зі сталими температурою й вологістю. Саме тому кажани злітаються на зиму до різноманітних підземель. Водночас вони зимують не лише у природних печерах, а й у їх штучних аналогах: штольнях, підземних ходах, бункерах, глибоких підвалах.

Пошук таких місць зимівлі рукокрилих, їх облік та охорона є першорядним завданням будь-якого регіонального товариства з вивчення рукокрилих. Фахівці Kharkiv Bat Group розпочали пошуки підземних зимівель рукокрилих у 1999 році. Першими відвідали Липцівські печери, відтак всі відомі підземні порожнини у Харківській області. Це були підземелля Краснокутського дендропарку, невелика штольня часів Другої світової війни під містом Ізюм, підземелля в околицях міста Чугуєва та деякі інші. До 2004 року вдалося закінчити інвентаризацію всіх відомих підземель та виокремити найважливіші з них. Такими виявилися Липцівські печери – закинуті штольні з видобутку пісковику в околицях села Липці (північ Харківської області), де зимує близько тисячі кажанів трьох видів: нічниці водяної, нічниці ставкової та вуханя бурого.

Липцівські печери стали основним місцем вивчення й моніторингу зимового населення рукокрилих у Харківському регіоні. За 15 років до цієї дослідницької роботи було залучено багато студентів ХНУ імені В. Н. Каразіна, юннатів Харківського зоопарку та волонтерів.

Основні учасники — А. Влащенко, А. Прилуцька, С. Черних, Р. Красовський, А. Біатов, Є. Яцюк, С. Саприкін, М. Хар’якова, Д. Єлагіна та В. Корнієнко.

Експедиція в Липцівські печери
при натисканні на фото відкриється галерея flickr

Докладніше про види

Водяні нічниці переселяються на зимівлю у штольні від середини серпня. На протязі серпня й вересня вони ще можуть вилітати на полювання теплими вечорами, а від жовтня вже остаточно впадають у сплячку. Деякі особини можуть лишатися заціпенілими впродовж 3-4 місяців, тоді як інші лишаються активними й літають всередині печер взимку. Осінь для водяних нічниць також є періодом парування, що відбувається так само під землею. Водяні нічниці зимують усамітнено або невеличкими групками (3-5 особин) та прагнуть забитися у шпарини. Цей вид — наймасовіший на зимівлях у штольнях Харківської області. Залишають свої підземелля водяні нічниці наприкінці березня.

Ставкові нічниці — нечисленний вид на зимівлі у Харківській області. Точно відомо, що він зимує лише у Липцівських печерах. Прилітають на зимівлю наприкінці серпня — на початку вересня, у печерах лишаються активними до листопада, де й паруються. А вже у грудні впадають в глибоку сплячку та забиваються у недосяжні для огляду шпарини. Залишають місця зимівель ставкові нічниці на початку квітня.

Бурих вуханів було виявлено у більшості оглянутих підземель, проте ніде вони не є численними. Біологічні особливості виду зумовлюють здатність вуханів знаходити нерухомих комах на субстраті чи навіть поїдати лялечок комах. Відтак деякі комахи доступні вуханям навіть у холодну пору року. З цієї ж причини вухані прилітають на зимівлю пізніше за інші види. Зимують ці кажани усамітнено, сховавши свої довгі вуха під крила. Впродовж зими можуть прокидатися й паруватися. Навесні (від середини березня) першими залишають зимувальні сховища.

Фінансування досліджень

У 2003-2004 рр. – в рамках проекту “The study of hibernation sites of threatened species of bats in territory of North-east of Ukraine”, підтриманого Fauna&Flora International, Flagship Species Fund Small Grants Program (керівник проекту О. Наглов).

Опубліковані результати