Напрямки наших наукових досліджень - Український центр реабілітації рукокрилих

Наукові дослідження екології, поширення та біології кажанів є важливою складовою роботи УЦРР. Ця робота ведеться як фахівцями нашої команди самостійно, та і у співпраці з дослідницькими інститутами та університетами України та інших країн.
У цьому розділі ми максимально детально висвітлили напрямки, або проекти по яким наразі проводяться наукові дослідження.

1) Особливості поширення видів та структура літніх угруповань рукокрилих у Східній Європі

Резюме: Поширення рукокрилих на Сході Європи залишається недостатньо вивченим за рахунок великих територій та низької щільності дослідників. Проте існує гіпотеза, що саме лісові масиви країн Східної Європи є основним центром відновлення популяцій лісових мігруючих видів рукокрилих. Вперше, за допомогою стандартизованої методики використання павутинних тенет було обстежено багато ділянок на території України та прилеглих країн, які охоплюють різні природні зони та біоми. Встановлено закономірності у поширення видів та щільності популяцій рукокрилих в залежності від ландшафтної структури та вікової структури лісів. Планується застосування цієї методики для подальшої інвентаризації видового складу та дослідження структури літніх угруповань рукокрилих в Україні та інших країнах.

Ключові результати:

За рахунок дуже широкого географічного охоплення обстежених ділянок було проведено інвентаризацію статусу велетенської вечірниці (Nyctalus lasiopterus) на сході ареалу (2009 – 2018 роки). Встановлено, що вид значно знизив чисельність та зник з більшості територій де існували його літні популяції 50-70 років тому. Беручи до уваги результати цих досліджень було змінено глобальний природоохоронний статус цього виду (у 2016 році) відповідно критеріїв Міжнародного Союзу Охорони Природи (IUCN) з «Близький до загрозливого» (Near Threatened) до «Вразливий» (Vulnerable).

Виявлено види які скоріше за все є найліпшим індикаторами непорушених, або добре збережених лісових екосистем (окрім Nyctalus lasiopterus це ще й Myotis brandtii та Nyctalus leisleri).

В цілому підтверджено гіпотезу щодо того, що лісові масиви країн Східної Європи є основним центром відновлення популяцій лісових мігруючих видів рукокрилих (Pipistrellus nathusii, P. pygmaeus, Nyctalus noctula, Nyctalus leisleri та Vespertilio murinus).

Ключові публікації:

Vlaschenko A., Kravchenko K., Yatsiuk Y., Hukov V., Kramer-Schadt S., Radchuk V. (2022). Bat Assemblages Are Shaped by Land Cover Types and Forest Age: A Case Study from Eastern Ukraine. Forests, 13, 1732.

Vlaschenko A., Yatsiuk Ye., Hukov V., Prylutska A., Straka T., Kravchenko K. (2021). Urban forest preserves local bat species diversity, but not forest-dweller specialists – renewed study 65 years later (Kharkiv city, Ukraine). Mammal Research. v.66 no.4 pp. 615-626.

Vlaschenko A., Kravchenko K., Prylutska A., Ivancheva E., Sitnikova E., Mishin A. (2016). Structure of summer bat assemblages in forest of European Russia. Turk J Zool., 40: 876-893.

Gukasova A., Vlaschenko A., Kosenkov G., Kravchenko K. (2011). Bat fauna and structure of bat (Chiroptera) assemblage of the National Park “Smolensk Lakeland”, Western Russia. Acta Zoologica Lituanica. Vol. 21. – N. 2: 173-180.

Gukasova A., Vlasсhenko A. (2011). Effectiveness of mist-netting of bats (Chiroptera, Mammalia) during the non-hibernation period in oak forests of Eastern Ukraine. Acta Zoologica Cracoviensia. 54A (1-2): 77-93.

Vlaschenko A., Gashchak S., Gukasova A., Naglov A. (2010). New record and current status of Nyctalus lasiopterus in Ukraine (Chiroptera: Vespertilionidae). Lynx, n. s. (Praha). 41: 209-216.

2) Моніторинг зимових скупчень рукокрилих у підземеллях Північного Сходу України.

Резюме: Починаючи з 1999 року було проведено інвентаризацію всіх відомих для Харківської області штучних підземель великої протяжності. Знайдено дві системи закинутих штолен де зимують більше ніж 1000 особин чотирьох видів рукокрилих. За більше ніж двадцяти річний період проводилась моніторингова робота щодо обліків чисельності рукокрилих, що зимуюють. Досліджено фенологію їх появи у місцях зимівлі та вильоту навесні. За результатами кільцювання встановлено зв’язок між місцями зимівлі та літніми біотопами. На жаль з 2022 року ці дослідження та моніторинг по цьому напрямку призупинено в зв’язку з початком повномасштабної війни.

Ключові результати: Липцівські штольні включено до переліку ключових сховищ важливих для збереження рукокрилих у Європі https://www.eurobats.org/activities/intersessional_working_groups/underground_sites

Моніторинг чисельності зимуючих видів рукокрилих у штольнях Харківської області є єдиною, багаторічною моніторинговою програмою зимуючих рукокрилих на Лівобережжі України.

Ключові публікації:

Vlaschenko A. (2023). Hiding behaviour of bats in sandstone mines of North-Eastern Ukraine. European Journal of Ecology. 9, (2), pp. 66-70

Vlaschenko A., Naglov A. (2018). Results of the 10-year monitoring of bat (Chiroptera: Vespertilionidae) winter aggregation from the North-eastern Ukraine (Liptsy mines, Kharkiv region). Vestnik Zoologii, 52(5):395-416

Влащенко А.С., Наглов А.В. (2006). Зимовки рукокрылых (Chiroptera: Vespertilionidae) в искусственных пещерах севера-востока Украины. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: біологія. – №729(3). -168-175.

3) Використання рукокрилими урбанізованих ландшафтів та формування урбанізованих популяцій.

Резюме: Поява та постійне зростання міст по всьому світові призводить до створення нового для планети Земля ландшафту, який має назву – урбанізований ландшафт. Міста та людські поселення з’являються на природних територіях докорінно їх змінюючи, зникає природна рослинність, та фауна, змінюються мікрокліматичні умови. Проте деякі види живих істот мають можливість оселяться та успішно існувати в умовах урбанізованих ландшафтів. Рукокрилі одна з груп тварин які успішно заселяють території міст та селищ утворюючи там стабільні популяції. Процес освоєння рукокрилими населених пунктів активно триває останні 70-50 років. Використовуючи широкий спектр методів, а саме збір та порятунок тварин з людських помешкань, відлови павутинними тенетами та акустичні дослідження ведеться моніторинг видового складу рукокрилих у містах України.

Цей напрямок досліджень має декілька окремих під-напрямків, а саме: 1) багаторічна динаміка змін видового складу та популяційної структури населення рукокрилих у містах, 2) сезонні зміни у структурі населення особливості використання різними видами кажанів урбанізованого середовища у різні періоди річного життєвого циклу, 3) вплив військових дій (руйнування міст) на населення рукокрилих міст, що опинились близько або безпосередньо на лінії бойового зіткнення, 4) переміщення рукокрилих між містами та за межами міст, як потенційні нові шляхи перенесення патогенів та паразитів.

Ключове дослідницьке питання цього напрямку досліджень це чи є поява нових видів рукокрилих у містах та створення ними стабільних популяцій адаптацією до «нещодавно» утвореного урбанізованого середовища чи це приклад екологічної пастки.

Ключові результати:

Дослідження населення рукокрилих в умовах міст є одним з найпотужніших напрямків роботи Лабораторії. За декілька десятиріч моніторингу та активних досліджень рукокрилих у Харкові, територія цього міста є найбільш детально вивченою з точки зору поширення, видового складу та сезонної динаміки кажанів. Так, за допомогою аналізу стабільних ізотопів водню вдалось відслідкувати багаторічні зміни у популяційній структурі Nyctalus noctula, а саме історію та потенційні механізми формування осілих популяції цього виду у містах Східної Європи. Завдяки налагодженої системі моніторингу знахідок рукокрилих у містах по всій Україні вдається оперативно виявляти нові види для тих чи інших регіонів або зміну статусу цих видів.

Як відповідь на виклик великої кількості кажанів яких знаходили у містах, та яких треба було рятувати було створено центр реабілітації рукокрилих у Харкові. Цей центр з роками трансформувався у всеукраїнську ініціативу, та став найпотужнішим центром з порятунку кажанів в Східній Європі.

Ключові публікації:

Vlaschenko A., Rodenko O., Hukov V., et al. (2023). Do Bats Avoid the Urban Core in the Breeding Season? A Case Study from Temperate Latitudes. Diversity. 15, 967.

Vlaschenko, A., Shulenko, A., But, A., et al. (2023). The war-damaged urban environment becomes deadly trap for bats; case from Kharkiv city (NE Ukraine) in 2022. Journal of Applied Animal Ethics Research. 5, 1-23.

Vlaschenko A., Hukov V., Timofieieva O., et al. (2023). Leaping on urban islands: further summer and winter range expansion of European bat species in Ukraine. European Journal of Ecology. 9: 1, 70-85.

Prylutska, A., Yerofeieva, M., Bohodist, V., et al. (2023). The dataset of bat (Mammalia, Chiroptera) occurrences in Ukraine collected by the Ukrainian Bat Rehabilitation Center (2011-2022). Biodiversity Data Journal 11: e99243.

Vlaschenko A., Yatsiuk Ye., Hukov V., et al. (2021). Urban forest preserves local bat species diversity, but not forest-dweller specialists – renewed study 65 years later (Kharkiv city, Ukraine). Mammal Research. v.66 no.4 pp. 615-626

Hukov V. Timofieieva, O., Prylutska, A., et al. (2020). Wintering of an urban bat (Pipistrellus kuhlii lepidus) in recently occupied areas. European Journal of Ecology. 6: 1, 102-120.

Kravchenko K., Vlaschenko A., Lehnert L., Courtiol A., Voigt C. (2020). Generational shift in migratory bats: first-year males lead the way to northward range expansion of wintering sites. Biology Letters. 16: 9.

Vlaschenko A., Prylutska, A., Kravchenko, K., et al. (2020). Regional recapture of bats (Chiroptera, Vespertilionidae) ringed in Eastern Ukraine. Zoodiversity, 54(1): 53-66.

Vlaschenko A., Kovalov V., Hukov V. Kravchenko K., Rodenko O. (2019). An example of ecological traps for bats in the urban environment. European Journal of Wildlife Research, 65: 20.

Kravchenko K., Vlaschenko A., Prylutska A., Rodenko O., Hukov V., Shuvaev V. (2017). Year-round monitoring of bat records in an urban area: Kharkiv (NE Ukraine), 2013, as a case study. Turk J Zool., 41: 530-548.

Влащенко А.С. (2002). Находки рукокрылых в здании Харьковского национального университета. Вісник Харківського університету № 551. Серия: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. Частина 2.: 212-216.

Влащенко А.С. (1999). Находка вечерницы рыжей Nyctalus noctula на зимовке в Харькове. Вестник зоологии. 33(4-5): 76.

4) Клітинна імунологія рукокрилих, опис базових лейкоцитарних параметрів.

Резюме: Імунна система рукокрилих залишається дуже слабо вивченою. З одного боку, загальновідомо, що саме завдяки унікальній імунній системі, рукокрилі мають стійкість до багатьох вірусів, які є летальними для інших видів ссавців. З іншого боку, рукокрилі дуже вразливі до бактеріальних та грибкових патогенів, які в свою чергу призводять до масової загибелі цих ссавців. Імунна система є саме тим бар’єром який не дозволяє поширюватись патогенам за межі організму, популяції чи виду в цілому. Зміни чи збої у роботі імунної системи окремих особин може призводити до спалахів та поширення інфекційних хвороб. Відповідно стан імунної системи тварин, що є носіями патогенів має бути описаний та знаходитись під моніторингом. Проте для європейських видів рукокрилих навіть базові параметри імунної системи залишаються не вивченими. Наприклад відсутні норми лейкоцитарних параметрів, таких наприклад які використовуються для діагностики хвороб у людей, домашніх та свійських тварин. Завдання цього напрямку досліджень саме описати базові параметри лейкоцитарних параметрів як відображення стану імунної системи рукокрилих, за рахунок збору проб з максимальної кількості видів з урахуванням стану тварин та сезону року.

Ключові результати:

Вперше описані гематологічні та лейкоцитарні параметри видів рукокрилих, які мешкають в умовах хронічного радіоактивного забруднення (Чорнобильська зона відчуження, околиці міста Прип’ять). Порівняно рівні прижиттєвого забруднення тварин та лейкоцитарні параметри.

Зібрано найбільшу в Європі базу мазків крові рукокрилих в яких підраховано лейкоцитарні параметри.

Ключові публікації:

Tovstukha I., Fritze M., Kravchenko K. et al. (2024). Pilot study suggests cellular immunity changes in bats from urban landscapes, 15 January 2024, PREPRINT (Version 1) available at Research Square.

Tovstuha I., Kovalov V., Timofieieva O., Vlaschenko A. (2021). Effect of 90Sr and 137Cs concentration on hematological parameters of bats in Chernobyl Exclusion Zone (Ukraine). Acta Chiropterologica. 23(2): 371-376

5) Вивчення ектопаразитів рукокрилих та скринінг вірусних та бактеріальних агентів.

Резюме: Рукокрилих традиційно вважають важливим резервуаром вірусних інфекцій які смертельно небезпечні для більшості інших груп ссавців, проте для самих кажанів такої загрози не становлять. Тому скринінг проб (переважно послід, сеча та слина) отриманих від кажанів є важливим елементом оцінки епідеміологічних загроз та взагалі моніторингу вірусів та інших патогенних та не патогенних мікроорганізмів. За відсутності генетичних лабораторій достатньої потужності в Україні партнерами у цих дослідження виступають наукові групи у інших країнах, переважно Німеччина, Угорщина, Фінляндія. Не менш важливим напрямком у цих досліджень є вивчення ектопаразитів рукокрилих, які можуть виступати векторами перенесення патогенів. Загалом цей напрямок досліджень є важливим внеском у концепцію Єдиного Здоров’я.

Ключові результати: З проб посліду зібраних від рукокрилих на території Харківської області було виділено два нових для науки ДНК віруси з групи Circoviridae (які не є патогенними об’єктами). Це дослідження було виконане спільно з вірусологічною групою Університету Печ, Угорщина.

Унікальний та перший в Україні скринінг бактеріальних агентів у ектопаразитах рукокрилих проведених спільною командою українських та німецьких науковців дозволив виявити новий для території Європи вид рикетсій, а саме: Rickettsia parkeri.

Ключові публікації:

Vlaschenko, A., Răileanu, C., Tauchmann, O. Muzyka, D., Bohodist, V., Filatov, S., Rodenko, O., Tovstukha I., & Silaghi, C. (2022). First data on bacteria associated with bat ectoparasites collected in Kharkiv oblast, Northeastern Ukraine. Parasites & Vectors 15, 443

Szentiványi T., Kravchenko K., Vlaschenko A., Estók P. (2018). First record of Laboulbeniales (Fungi: Ascomycota) infection on bat flies (Diptera: Nycteribiidae) from the Caucasus region. Folia Entomologica Hungarica, 79: 1-8 DOI: 10.17112/FoliaEntHung.2018.79.1

Kemenesi G., Zana B., Kurucz K., Foldes F., Urban P., Vlaschenko A., Kravchenko K., et al., Jakab F. (2017). High diversity of replication-associates protein encoding circular DNA viruses in guano samples of European bats. Archives of Virology, 163 (3): 671-678.

Kravchenko K., Vlaschenko A., Prylutsky O., Prylutska A. (2015). A Search of Geomyces destructans, a Dangerous Pathogen of Bats, in Caves of Eastern Europe. Russian Journal of Ecology. 46(5): 397-400.

6) Практики лікування, реабілітації та утримання рукокрилих у неволі.

Резюме: ГІ «Український центр реабілітації рукокрилих» партнерський проект Лабораторії біології рукокрилих працює як найпотужніший центр з реабілітації кажанів в Східній Європі сюди потрапляють тварини з травмами та хворобами з усієї України. За багато років роботи накопичено десятки та сотні індивідуальних випадків успішного лікування кажанів. Більшість з яких було повернуто до природного середовища. Запротокольовано дію різних ліків та лікарських препаратів на кажанів. Розроблені протоколи лікування хвороб та травм. Багато тварин після лікування травм які не сумісні з поверненням у природне середовище залишаються на по-життєвій реабілітації. Отримані результати є дуже важливими для розуміння процесів одужання та загоєння ран у ссавців, що мають суттєві фізіологічні відмінності. Крім того утримання тварин ну по-життєвій реабілітації дозволяє проводити спостереження за особливостями поведінки цих тварин, що конче важко зробити у природному середовищі.

Ключові результати:

Багаторічний досвід порятунку, реабілітації та лікування рукокрилих було викладено у практичному посібнику з реабілітації кажанів. Це перше подібне відання в Україні.

Ключові публікації:

Shulenko A., Zemliana K., Bohodist V., Yerofeieva M., Vlaschenko A. War winter, results of winter bat rehabilitation in 2022-2023 of Ukrainian Bat Rehabilitation Center. Poster on Х Ogólnopolska Studencka Konferencja Teriologiczna, Poznań, Poland, 2023.

Прилуцька А., Влащенко А., Гуков В., Доманська А. (2021): Посібник з реабілітації рукокрилих. Харків 2021, 124 p.

Prylutska A., Vlaschenko A., Kravchenko K., et al. (2017). Results of Bat Rehabilitation Center work during 2012-2017, Kharkiv, Ukraine. Abstract of XXVI Ogólnopolska Konferencja Chiropterologiczna, 17-19 November 2017, Wiezyca, Poland: 30.

7) Фізіологія денного торпору та зимової сплячки рукокрилих.

Резюме: Рукокрилі мають унікальні фізіологічні властивості змінювати температуру тіла в залежності від умов навколишнього середовища. Ці властивості дозволяють їм успішно переживати як короткі періоди холодної дощової погоди влітку, так і довгі зими помірних широт. Завдяки наявності сучасних міні датчиків які вимірюють температуру поверхні тіла тварин є можливість відстежувати температурну динаміку в залежності від багатьох параметрів. Такими параметрами є чисельність групи в якій зимують кажани, статево-вікові характеристики та вгодованість особин. Швидкість розігріву, час перебування у стані торпору чи навпаки еутермії є одними з тих параметрів які досліджують. Цей напрямок досліджень є надзвичайно цікавим з точки зору оцінок та розуміння фізіологічних особливостей та механізмів адаптації ссавців до змін у навколишньому середовищі.

Ключові публікації:

Moiseienko M., Vlaschenko A. (2023). Deep torpor patterns and body mass loss of above-ground hibernating bats (Nyctalus noctula) in captivity; effects of sex, age and grouping. Acta Chiropterologica. 25, (2), pp. 299-310

8) Вплив важких металів та радіаційного забруднення на рукокрилих.

Резюме: Рукокрилі займають верхівки трофічних ланцюгів, споживаючи комах у обсягах до 30% маси тіла кажана. Традиційно вважається, що ця екологічна особливість рукокрилих має призводити до накопичення токсичних речовин різного походження (важкі метали, радіонукліди, органічні молекули пестицидів). Відповідно оцінки вмісту токсичних речовин у рукокрилих, шляхи накопичення цих речовин та механізми адаптації кажанів до них є важливим напрямком досліджень з фокусом на охорону цих тварин. Співпрацюючи з декількома аналітичними лабораторіями в Україні та за її межами було проведено оцінку вмісту радіонуклідів та важких металів у різних видах кажанів та у різних органах цих тварин. Двічі (у 2008 та 2018 роках), наукові експедиції вирушали до самого серця Чорнобильської зони відчуження, щоб оцінити вміст радіонуклідів цезію та стронцію у рукокрилих, що мешкають у самому забрудненому радіацією районі Європи. З 2019 року розпочато спільні дослідження з лабораторією еко-токсикології Ягелоньского університету (Польща), щодо вмісту важких металів у кажанах, що було знайдено мертвими у різних містах України.

Ключові результати:

Вперше оцінено вміст радіонуклідів цезію та стронцію у рукокрилих, що мешкають в умовах радіаційного забруднення Чорнобильської зони відчуження. Зроблено порівняльний аналіз для різних видів та різних статево-вікових груп, також зроблено загальне порівняння з тваринами інших систематичних та трофічних груп.

Вперше для території України наведені результати вмісту важких металів у трьох видах рукокрилих (Nyctalus noctula, Eptesicus serotinus та Pipistrellus kuhlii). Зроблено порівняння вмісту збудників у зовнішніх тканинах кажанів (хутро та крилова перетинка) як потенційних показників рівня забруднення у внутрішніх органах.

Ключові публікації:

Timofieieva, O., Vlaschenko, A., & Laskowski, R. (2023). Could a city-dwelling bat (Pipistrellus kuhlii) serve as a bioindicator species for trace metals pollution?. The Science of the total environment, 857(Pt2), 159556.

Timofieieva, O., Swiergosz-Kowalewska, R., Laskowski R., Vlaschenko A. (2021). Wing membrane and Fur as indicators of metal exposure and contamination of internal tissues in bats. Environmental Pollution. 276, 116703

Gashchak S.P., Beresford N.A., Maksimenko A., Vlaschenko A.S. (2010). Strontium-90 and caesium-137 activity concentrations in bats in the Chernobyl exclusion zone. Radiation and Environmental Biophysics. 49 (4): 635-644.

9) Дослідження по інших напрямках.

Резюме: Дослідження рукокрилих та спостереження за ними ведеться також по багатьох інших напрямках, а саме поведінка, репродуктивна біологія, екосистемна роль, міграції та сезонні переміщення, краніометрія та морфологія.

Ключові результати:

Завдяки спостереженням за тваринами в неволі встановлено перший випадок для ссавців парування без проникнення. Поєднавши спостереження зроблені в Україні з результатами та спостереженнями з інших країн (Швейцарія, Нідерланди, Німеччина) була підготовлена стаття, що опублікована у провідному світовому журналі з біології – Current Biology.

Поєднавши результати експерименту з годування кажанів у неволі, та збори посліду у природному середовищі вперше був розроблений коефіцієнт конверсії перерахунку ваги посліду на вагу потенційно з’їдених комах. Розроблена оцінка потенційного споживання біомаси комах у кількісному еквіваленті.

Завдяки впровадженню масової програми кільцювання рукокрилих отримані результати, як далеких перельотів кажанів (200 та більше кілометрів) так і локальних. Доведено, що Nyctalus noctula сформували навколо Харкова осілу популяцію, тварини цього виду змінили міграційний статус з далеких мігрантів на осілих, здійснюючи лише локальні сезоні переміщення між містом та лісами навкруги.

Досліджено статевий диморфізм у краніометричних параметрах осілого та мігруючого видів рукокрилих України. Показано відмінність за деякими параметрами у самок та самців осілих видів, що демонструє механізм розділення екологічних ніш між різними статями ссавців.

Ключові публікації:

Fasel J.N., Jeucken J., Kravchenko K., Fritze M., Ruczyński I., Komar E., Moiseienko M., Shulenko A., Vlaschenko A., et al. (2023). Mating without intromission in a bat. Current Biology. 33 (22), рр. 1182-1183

Moiseienko M., Vlaschenko A. (2021). Quantitative evaluation of individual food intake by insectivorous vespertilionid bats (Chiroptera, Vespertilionidae). Biology Open. 10(6): bio058511

Vlaschenko A., Prylutska, A., Kravchenko, K., et al. (2020). Regional recapture of bats (Chiroptera, Vespertilionidae) ringed in Eastern Ukraine. Zoodiversity, 54(1): 53-66.

Holovchenko O., Kravchenko K., Vlaschenko A. (2017). Whose females are larger? Sex dimorphism in skull parameters of two air-hawking Vespertilionidae bats. Abstract of The Ninth International Zoological Congress of “Grigore Antipa” Museum, 22-25 November 2017, Bucharest, Romania: 102-103.

Gashchak S., Vlaschenko A., Estok P., et al. (2015). New long-distance recapture of a Noctule (Nyctalus noctula) from Eastern Europe. Hystrix, the Italian Journal of Mammology. 26(1): 59-60

Міжнародні проєкти

Одним з напрямків роботи це участь у вітчизняних та міжнародних грантових програмах. Так з липня 2023 року ХНПУ імені Г.С. Сковороди залучений до міжнародного консорціуму проекту HORIZON 2020, проект OneBat (2023-2025 рр.) присвячений вивченню поширення та переміщення рукокрилих та патогенів, носіями яких вони є. Відповідно виконавцем та учасником проекту є Влащенко А. Проект зареєстровано у УкрІНТЕІ як Міжнародний технічний проект за номером 185/81 від 24 січня 2024 року.

Влащенко А. увійшов до 124 науковців з України дослідницькі проекти яких відібрано для фінансування відповідно до програми Марії Склодовської-Кюрі для науковців з України (MSCA4Ukraine), яка фінансується Європейським Союзом. Дослідницький проект «Рухаючись у бік фронтиру: біотопічні та кліматичні чинники, що регулюють чисельності популяцій кажанів та їхніх угруповань на теренах Східноєвропейської рівнини» (Moving over the frontier: habitat and climate drivers of bat population abundances and bat assemblages across the East European Plain) у межах стипендії був реалізований на базі наукового інституту Leibniz-Institut für Zoo- und Wildtierforschung, розташованого в м. Берлін, (Німеччина).

Ключові публікації (2023 рік)

Vlaschenko, A., Rodenko, O., Hukov, V., et al. (2023). Do Bats Avoid the Urban Core in the Breeding Season? A Case Study from Temperate Latitudes. Diversity. 15, 967.